з'їдун
З'їду́н, -на
м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. І. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'їдун — див. ненажера Словник синонімів Вусика