з'їдун

З'їду́н, -на

м. Ѣдунъ, ѣдокъ, объѣдало. Мало своїх з'їдунів, іще он якис лентюх іде. Шух. І. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. з'їдун — див. ненажера Словник синонімів Вусика