з'їжа
З'їжа, -жі
ж. Ѣда, потребленіе, съѣденіе. На з'їжу чимало дечого купили. Да там з'їжі, Господи! таки ж п'ять душ прогодуй що дня.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- з'їжа — з'ї́жа іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- з'їжа — -і, ж., діал. 1》 Їжа. 2》 Витрата їжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- з'їжа — Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст. Словник синонімів української мови