каганчик
Каганчик, -ка
м. ум. отъ каганець.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каганчик — кага́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- каганчик — див. каганець Словник синонімів Вусика
- каганчик — -а, ч. Зменш. до каганець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- каганчик — КАГА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кагане́ць 1. У хаті тепло, тихо,— хоч і неясно: серед полу на перекинутім горщаті ледве блищить каганчик (Мирний, II, 1954, 220); Господар.. присунув ближче до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Стельмах, Хліб.., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах