каганчик

Каганчик, -ка

м. ум. отъ каганець.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каганчик — кага́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. каганчик — див. каганець Словник синонімів Вусика
  3. каганчик — -а, ч. Зменш. до каганець 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. каганчик — КАГА́НЧИК, а, ч. Зменш. до кагане́ць 1. У хаті тепло, тихо,— хоч і неясно: серед полу на перекинутім горщаті ледве блищить каганчик (Мирний, II, 1954, 220); Господар.. присунув ближче до себе каганчик, що жалісно мигтів крихітним пелюстком вогника (Стельмах, Хліб.., 1959, 124). Словник української мови в 11 томах