казусний

Казусний, -а, -е

Казусный. Казусне діло, обізвався таки писарь. Кв. І. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казусний — казуальний – казусний Казуальний – такий, що не піддається узагальненню; випадковий. Казуальний характер подій. Казусний – надзвичайно складний, заплутаний. Казусна справа. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. казусний — ка́зусний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. казусний — Каверзний, заплутаний, складний. Словник синонімів Караванського
  4. казусний — -а, -е Прикм. до казус. Казусна справа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. казусний — Заплутаний, ускладнений, незвичайний Словник чужослів Павло Штепа
  6. казусний — ка́зусний (від казус) надзвичайно складний, заплутаний. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. казусний — КА́ЗУСНИЙ, а, е. Прикм. до ка́зус. Казусна справа. Словник української мови в 11 томах
  8. казусний — рос. казусный надзвичайно складний, заплутаний. Eкономічна енциклопедія