казючка

Казю́ка, -ки

ж.

1) Козявка. Казюка повиїдала хліб у полі. Метелики і казюки усякі дружно пречисту душу з неї випивають. Кул.

2) Змѣя. ум. казючка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me