калантарити
Калантарити, -рю, -риш
гл. Калякать, болтать громко. Знають гості й сами, що вони нудні, — а то чого б вони калантарили. Ном. № 11905.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калантарити — див. говорити Словник синонімів Вусика