каланник
Каланник, -ка
м. Бѣднякъ. Шух. І. 73.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каланник — Се слово заховалося й досі в устах люду на Підгір'ї (я чув його в Дрогобицькім повіті) в значенні бідного господаря каланити — бідувати [І.Ф.] [XIX] Другий відділ невільних людей, то були каланники [XIX] кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- каланник — -а, ч., зах. Бідняк. Великий тлумачний словник сучасної мови