каланник
кала́нник
-а, ч., зах.
Бідняк.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- каланник — Се слово заховалося й досі в устах люду на Підгір'ї (я чув його в Дрогобицькім повіті) в значенні бідного господаря каланити — бідувати [І.Ф.] [XIX] Другий відділ невільних людей, то були каланники [XIX] кала́нник, кала́нниця: хозяинъ (въ презрительномъ смыслѣ), лѣнтяй [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- каланник — Каланник, -ка м. Бѣднякъ. Шух. І. 73. Словник української мови Грінченка