калган
Калган, -ну
м. раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. Левиц. І. 522. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калган — калга́н іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
- калган — -у, ч. Трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб чи кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калган — КАЛГА́Н, у́, ч. Трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах