калган

Калган, -ну

м. раст. калганъ, Maranta galanga. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом. Левиц. І. 522. На запікану корінькову купив кубеби й калгану. Мкр. Г. 69.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калган — калга́н іменник чоловічого роду рослина Орфографічний словник української мови
  2. калган — -у, ч. Трав'яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб чи кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калган — КАЛГА́Н, у́, ч. Трав’яниста рослина, корінь якої використовують для лікування шлункових хвороб або кладуть у горілку, щоб зробити її запашною. Баба Параска заправляла горілку міцним калганом (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах