калита

Калита, -ти

ж.

1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703.

2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калита — калита́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. калита — -и, ж., заст. 1》 Торба для грошей. 2》 Помащений медом корж, що його вживають для ворожіння в день святого Андрія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калита — ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Т заст., ПОРТМОНЕ́ТКА заст., розм., КИСА́ заст., ПУЛЯ́РЕС діал., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́ заст., МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Словник синонімів української мови
  4. калита — КАЛИТА́, и́, ж., заст. 1. Торба для грошей. В шкіряних мішках і величних калитах стояли стоси старої, щирозолотої монети (Фр., VIII, 1952, 156); Хозарин дивився якийсь час Амбалові у вічі, потім поліз у кишеню і витяг звідти набиту золотом калиту (Міщ. Словник української мови в 11 томах