калита
КАЛИТА́, и́, ж., заст.
1. Торба для грошей.
В шкіряних мішках і величних калитах стояли стоси старої, щирозолотої монети (Фр., VIII, 1952, 156);
Хозарин дивився якийсь час Амбалові у вічі, потім поліз у кишеню і витяг звідти набиту золотом калиту (Міщ., Сіверяни, 1961, 56).
2. Помащений медом корж, який вживають для ворожіння в день святого Андрія.
Їду, їду калити кусати (Чуб., III, 1872, 259).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калита — калита́ іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
- калита — -и, ж., заст. 1》 Торба для грошей. 2》 Помащений медом корж, що його вживають для ворожіння в день святого Андрія. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калита — ГАМАНЕ́ЦЬ (вмістище для грошей), ГАМА́Н, ПОРТМОНЕ́, ПОРТМОНЕ́Т заст., ПОРТМОНЕ́ТКА заст., розм., КИСА́ заст., ПУЛЯ́РЕС діал., КАБЗА́ діал., КАМЗА́ діал.; КАЛИ́ТКА, КАПШУ́К, КАЛИТА́ заст., МОШО́НКА діал. (у формі торбини). Словник синонімів української мови
- калита — Калита, -ти ж. 1) Мѣшокъ съ деньгами. За сиротою Бог з калитою. Ном. № 10703. 2) Лепешка, смазанная медомъ и употребляемая для гаданія въ день св. Андрея. Їду, їду калити кусати. Чуб. III. 259. Словник української мови Грінченка