1. Словник української мови Грінченка

калічка

Калічка, -ки

об. ум. отъ каліка.

1) Немного калѣка или маленькій калѣка.

2) Вторая ручка на косовищѣ, — въ концѣ его. Шух. І. 109.

3) Родъ съѣдобнаго гриба. Вх. Зн. 23.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічка — калі́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. калічка — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. калічка — -и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до каліка 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. калічка — калічка каліка (перев. про дитину)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. калічка — КАЛІ́ЧКА, и, ч. і ж. Зменш.-пестл. до калі́ка 1, 2. Діти її покидали, одно тільки невеличке з нею живе, да й то калічка (Барв., Опов.., 1902, 7); Поліз на в’яза, дістав з гнізда уперте лелеченя. Коли зніс.. на землю, ми побачили: та воно ж калічка. Словник української мови в 11 томах