1. Словник української мови Грінченка

калічитися

Калічитися, -чуся, -чишся

гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічитися — калі́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. калічитися — -чуся, -чишся, недок. 1》 Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. || Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. 2》 Пас. до калічити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. калічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови
  4. калічитися — КАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птах у клітці, і ще дужче калічився (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах