1. Великий тлумачний словник сучасної мови

калічитися

калі́читися

-чуся, -чишся, недок.

1》 Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе.

|| Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися.

2》 Пас. до калічити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. калічитися — калі́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. калічитися — СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Словник синонімів української мови
  3. калічитися — КАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птах у клітці, і ще дужче калічився (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах
  4. калічитися — Калічитися, -чуся, -чишся гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у. Словник української мови Грінченка