калічитися
СКАЛІ́ЧИТИСЯ (зазнати каліцтва, стати калікою), ПОКАЛІ́ЧИТИСЯ, СКАЛІЧІ́ТИ, ОКАЛІЧІ́ТИ розм., УКАЛІЧІ́ТИ (ВКАЛІЧІ́ТИ) діал. — Недок.: калі́читися. — Ти що то виробляєш? Хочеш скалічитися? (М. Стельмах); (Гапка:) Одну маєте корівку та й та згине або скалічіє за такою хазяйкою! (М. Кропивницький); Ніхто не розпитував нещасного, в який спосіб скалічів так страшенно (О. Кобилянська).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- калічитися — калі́читися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- калічитися — -чуся, -чишся, недок. 1》 Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. || Зазнавати шкоди; псуватися, нівечитися. 2》 Пас. до калічити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- калічитися — КАЛІ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок. 1. Зазнавати каліцтва, ставати калікою, ранити себе. Тріпався [Петрик], як птах у клітці, і ще дужче калічився (Черемш., Тв. Словник української мови в 11 томах
- калічитися — Калічитися, -чуся, -чишся гл. Увѣчиться. Калічиться бідна дитина. Мирг. у. Словник української мови Грінченка