каракати

Карака́ти, -тів

м. Короткіе сапоги. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракати — карака́ти множинний іменник короткі чоботи діал. Орфографічний словник української мови
  2. каракати — -ів, мн., діал. Короткі чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каракати — КАРАКА́ТИ, ів, мн., діал. Короткі чоботи. Присадкуватий і жилавий, він стояв.. в зеленому галіфе й рудохалявих каракатах (Смолич, День.., 1950, 241). Словник української мови в 11 томах