1. Словник української мови в 11 томах

каракати

КАРАКА́ТИ, ів, мн., діал. Короткі чоботи.

Присадкуватий і жилавий, він стояв.. в зеленому галіфе й рудохалявих каракатах (Смолич, День.., 1950, 241).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракати — карака́ти множинний іменник короткі чоботи діал. Орфографічний словник української мови
  2. каракати — -ів, мн., діал. Короткі чоботи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каракати — Карака́ти, -тів м. Короткіе сапоги. Желех. Словник української мови Грінченка