1. Словник української мови Грінченка

каракуватий

Каракуватий, -а, -е

Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракуватий — див. карячкуватий Словник синонімів Вусика
  2. каракуватий — -а, -е. Те саме, що каракатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каракуватий — КАРАКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що карака́тий. Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Кол., На фронті.., 1959, 11). Словник української мови в 11 томах