1. Словник української мови в 11 томах

каракуватий

КАРАКУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що карака́тий.

Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (Кол., На фронті.., 1959, 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. каракуватий — див. карячкуватий Словник синонімів Вусика
  2. каракуватий — -а, -е. Те саме, що каракатий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. каракуватий — Каракуватий, -а, -е Суковатый, съ наростами (о деревѣ) Черк. у. Словник української мови Грінченка