караман

Караман, -на

м. Названіе чернаго вола. КС. 1898 VII. 42.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. караман — КАРАМА́Н, а, ч. Віл чорної масті. Для чумаків віл був спражньою знахідкою. Про те, яку роль ці тварини відігравали у житті мандрівних торговців, а також селян, свідчать їхні численні народні назви: “караман” – чорний віл, “гузок” – миршавенький... Словник української мови у 20 томах