1. Словник української мови Грінченка

карлюка

Карлю́ка, -ки

ж. Крючокъ, загибъ на концѣ палки. Кв. II. 170. ум. карлючка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карлюка — див. кривий Словник синонімів Вусика
  2. карлюка — КАРЛЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що карлю́чка 2, 3. Вагар сіно важить, Іван Іванович приймає урядові зобов'язання, карлюками робить у них позначки, виписує квитанції, щоб бухгалтер копійки нарахував (І. Словник української мови у 20 томах