картина

Карти́на, -ни

ж.

1) Четырехугольникъ.

2) Небольшой листокъ бумаги.

3) Картина. Так як на картині змалював той манастирь печерський. К. ЧР. А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, — як та картина. Левиц. І.

4) Изображеніе словесное въ образахъ. Як би почав я виставляти в картинах да в речах, як той Тетеря обліг Паволоч, як хотів достать і вистинать усе місто... і як старший Шрам головою своєю одкупив полковий свій город, та не скоро б ще тончив своє оповідання. К. ЧР.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. картина — карти́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. картина — Зображення, образ, жм. мальовання; (велика) полотно; (з обличчя) портрет; (на стіні) фреска, (з орнаментом) пано; (кольоровим олівцем) пастеля, св. пастель; (олійною фарбою) олія; (бою) панорама; (феєрична) ВИДОВИЩЕ; (розвитку) стан; (у п 'єсі) епізод; (фільм) кінофільм, кінокартина, ф. стрічка. Словник синонімів Караванського
  3. картина — -и, ж. 1》 Твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці тощо. 2》 муз. Закінчена частина акту в опері, балеті. 3》 перен., розм. Про кого-, що-небудь, що своїм виглядом викликає захоплення. 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. картина — Малюнок, малюночок, малево, образ, образок, образочок, див. рисунок Словник чужослів Павло Штепа
  5. картина — 1. К.Симфонічна — див. Симфонічна картина. 2. Завершена частина акту в опері, балеті тощо відокремлюється короткою перервою, під час якої опускається завіса, а не антрактом. Словник-довідник музичних термінів
  6. картина — хоч карти́ну малю́й з кого і без додатка. Хтось дуже гарний, вродливий і т. ін. Молодий (хлопець). А гарний — хоч картину малюй (І. Фразеологічний словник української мови
  7. картина — ВИДО́ВИЩЕ (те, що відкрите для споглядання й привертає увагу), ВИДО́ВИСЬКО, КАРТИ́НА (те, що можна бачити, охопити зором або конкретно уявити); ФЕЄ́РІЯ (незвичайне, фантастичне). Лодиженко взагалі був приголомшений видовищем. Словник синонімів української мови
  8. картина — Карти́на, -ни; -ти́ни, -ти́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. картина — КАРТИ́НА, и, ж. 1. Твір живопису, намальований переважно фарбами на полотні, картоні, дошці тощо. Хата простора, чиста: ..по стінах під склом картини (Мирний, І, 1949, 330); В Ужгороді місцевий художник Ерделій показав нам одну свою картину (Кучер, Зол. Словник української мови в 11 томах