карюк

Карюк, -ка́

м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карюк — Кару́к, карюк: — столярний клей [21] Словник з творів Івана Франка
  2. Карюк — Карю́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  3. карюк — карук, -а, ч. Вид столярного клею. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. карюк — КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч. Вид столярного клею. Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (І. Нечуй-Левицький); В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (І. Словник української мови у 20 томах
  5. карюк — КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч. Вид столярного клею. Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (Н.-Лев., І, 1956, 170); В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (Фр. Словник української мови в 11 томах