карюк
КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч. Вид столярного клею.
Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (Н.-Лев., І, 1956, 170);
В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (Фр., IV, 1950, 209);
Тоня занесла човна в глибину елінгу, де пахло столярним клеєм карюком і мокрим деревом (Собко, Матв. затока, 1962, 102).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карюк — Кару́к, карюк: — столярний клей [21] Словник з творів Івана Франка
- Карюк — Карю́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- карюк — карук, -а, ч. Вид столярного клею. Великий тлумачний словник сучасної мови
- карюк — КАРЮ́К, КАРУ́К, а́, ч. Вид столярного клею. Лемішковський насилу моргав сонними очима, що злипались.., наче карюком примазані (І. Нечуй-Левицький); В сінях у іншім котлі варили карук із волових жил (І. Словник української мови у 20 томах
- карюк — Карюк, -ка́ м. Столярный клей. Насилу моргав сонними очима, що злипалися, наче карюком примазані. Левиц. І. 235. Словник української мови Грінченка