квапно
Ква́пно
нар.
1) Спѣшно. мені ква́пно. Я спѣшу. Так тото мені квапно діялося. Федьк.
2) Соблазнительно.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квапно — квапно: поспѣшно: квапно міні дієся: спѣшу [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- квапно — ква́пно прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
- квапно — див. швидко Словник синонімів Вусика
- квапно — розм. Присл. до квапний 1). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- квапно — КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної руки в другу (О. Кобилянська); Щоб уникнути небажаної розмови, Грабовський встав і квапно почав одягатися (М. Словник української мови у 20 томах
- квапно — КВА́ПНО, розм. Присл. до квапни́й 1. Все це вона говорила байдужно, квапно, монотонно, мов пересипувала щось з одної [однієї] руки в другу (Коб. Словник української мови в 11 томах