1. Словник української мови Грінченка

кватирант

Кватирант, -та

м. Квартиранта. Лебединск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кватирант — кватира́нт іменник чоловічого роду, істота квартирант розм. Орфографічний словник української мови
  2. кватирант — -а, ч., розм. Те саме, що квартирант; мешканець (кватири). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт. [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (І. Микитенко); – Кімната вільна єсть, – промовив він твердо, – хазяйка не знала, що сьогодні вибрався од нас кватирант (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. кватирант — КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Словник синонімів української мови
  5. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт; мешканець (кватири). [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (Мик., І, 1957, 118). Словник української мови в 11 томах