1. Словник синонімів української мови

кватирант

КВАРТИРА́НТ, КВАРТИРОНАЙМА́Ч, ПОЖИЛЕ́ЦЬ, КВАТИРА́НТ розм., КОМІ́РНИК розм., ЖИЛЕ́ЦЬ розм., ПОСТОЯ́ЛЕЦЬ заст. В комунальній квартирі було вісім квартирантів (Остап Вишня); — А дітей у вас, певно, з десятеро. Я не приймаю до себе на квартиру пожильців з дітьми (І. Нечуй-Левицький); (Котя:) Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти. Гопкомпанія (І. Микитенко); Шостий комірник, ученик сьомого класу гімназіального, Микола Демідов, лежав також на ліжку біля вікна (О. Маковей); Зачинені віконниці у його кватирі давали ознаку на всю улицю, що їх жилець перебрався кудись інде (Панас Мирний); — Адже ви у нас не якийсь постоялець, а гість у домі (І. Франко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кватирант — кватира́нт іменник чоловічого роду, істота квартирант розм. Орфографічний словник української мови
  2. кватирант — -а, ч., розм. Те саме, що квартирант; мешканець (кватири). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт. [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (І. Микитенко); – Кімната вільна єсть, – промовив він твердо, – хазяйка не знала, що сьогодні вибрався од нас кватирант (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. кватирант — КВАТИРА́НТ, а, ч., розм. Те саме, що квартира́нт; мешканець (кватири). [Котя:] Кватиранти йдуть. Ух, і народ студенти (Мик., І, 1957, 118). Словник української мови в 11 томах
  5. кватирант — Кватирант, -та м. Квартиранта. Лебединск. у. Словник української мови Грінченка