1. Словник української мови Грінченка

керея

Кере́я, -ре́ї

ж. = кирея. Уповала, мамцю, на керею, — думала бути попадею. Мет. 237.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. керея — Ї, ж., заст., іст. Верхній довгий суконний одяг із відлогою. ...а вже керею на ліврею міняє вічна ненасить. (Т.1, кн.2:90); Керея слави лопотить на вітрі і ріже виднокіл пегасів клус... (ЗД:73). Словник поетичної мови Василя Стуса
  2. керея — КЕРЕ́Я див. кире́я. Словник української мови у 20 томах
  3. керея — 1. укр. довгий, суконний, широкий, без всякого стану одяг, свита-сіряк з каптуром; 2. одяг прямоспинного крою із вставними клинами по боках, який носили заможні верстви сільського населення (переважно серед козацької верхівки). Універсальний словник-енциклопедія
  4. керея — Кере́я, -ре́ї, -ре́єю; -ре́ї, -ре́й Правописний словник Голоскевича (1929 р.)