кертовиння
Кертови́ння, -ня
с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кертовиння — кертови́ння іменник середнього роду кротовиння діал., збірн. Орфографічний словник української мови
- кертовиння — -я, с., діал. Збірн. до кертичина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кертовиння — КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
- кертовиння — КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217). Словник української мови в 11 томах