1. Словник української мови в 11 томах

кертовиння

КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння.

Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Хотк., II, 1966, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кертовиння — кертови́ння іменник середнього роду кротовиння діал., збірн. Орфографічний словник української мови
  2. кертовиння — -я, с., діал. Збірн. до кертичина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кертовиння — КЕРТОВИ́ННЯ, я, с., збірн., діал. Кротовиння. Якийсь звірок юркнув між кертовинням, киваючи задом в галопі (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. кертовиння — Кертови́ння, -ня с. соб. Холмики, поднятые кротомъ. Желех. Словник української мови Грінченка