1. Словник української мови Грінченка

кинутися

Ки́датися, -даюся, -єшся, одн. в. кинутися, -нуся, -нешся

гл.

1) Бросаться. Кинувсь до Шрама і поцілував його. К. ЧР. Кидається і сірою собакою, і білою собакою, та ради не дасть. Ном. № 1766. Кинулася до Ганнусі і в коси впилася. Шевч. 22.

2) Обращаться. Вже й на прощу ходили, і до знахарів кидались — не пособляє. О. 1862. VIII. 1.

3) Впадать. Там, де Случ з Горином кидається у Припець, — звідти ми пригнали. Черниг.

4) Биться (о сердцѣ, пульсѣ). А серце моє кидається, кидається. Г. Барв. 397. Мил. 166.

5) не кидатися чого́. Придерживаться, не оставлять. До Св. Духа не кидайся кожуха. Ном. № 458. Цілий вік він брехав, дак того хліба не кинеться, поки і вмре. першого купця не кидайся. Не упускай перваго покупщика. Чуб. І. 298. Чи стала ціна, чи не стала, а ти первого торгу не кидайся. Кв. І. 130.

---------------

Кинутися

см. кидатися.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кинутися — ки́нутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. кинутися — див. бігти Словник синонімів Вусика
  3. кинутися — [кинутиес'а] -нус'а, -неис':а, -неиц':а, -нуц':а; нак. кин'с'а, кин'теис'а Орфоепічний словник української мови
  4. кинутися — див. кидатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кинутися — КИ́НУТИСЯ див. ки́датися. Словник української мови у 20 томах
  6. кинутися — (-нуся, -нешся) недок.; мол.; жарт.-ірон. Померти. БСРЖ, 255; ПСУМС, 33. Словник жарґонної лексики української мови
  7. кинутися — (аж) кров ки́нулася до обли́ччя (в обли́ччя, в лице́ і т. ін.) кому. Хто-небудь раптово почервонів. Софія знала добре той дзвінок, він вразив її, аж кров кинулась їй до обличчя (Леся Українка); Настя зірвалася з лави. Фразеологічний словник української мови
  8. кинутися — КИ́ДАТИСЯ (швидко, ривком іти, бігти, прямувати кудись, до когось, чогось або туди й сюди), ПОРИВА́ТИСЯ, ШУГА́ТИ, МЕТА́ТИСЯ, ШАРА́ХАТИСЯ розм., ШАРА́ХАТИ розм., ШАРА́ХКАТИСЯ розм., ШАРА́ХКАТИ розм. (перев. від переляку); ТИ́ЦЯТИСЯ розм., ТИ́ЦЬКАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  9. кинутися — КИ́НУТИСЯ див. ки́датися. Словник української мови в 11 томах