киринниця
Кири́нниця, -ці
ж.
1) Пачкунья, маральщица. Желех.
2) Помойная лохань. Желех. У гуцуловъ употребляется какъ ругательное слово относительно женщинъ. Шух. І. 34.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киринниця — -і, ж., заст. 1》 Жін. до киринник. 2》 Помийниця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- киринниця — кири́нниця брудна, неохайна жінка; нечупара (ст)||зацофанка, капарниця, кпемпа (клемпа), нехлюйниця, нехлюя, рохля (рухля), фанда, шлямазарниця, шлямпа, шмоньдзя Лексикон львівський: поважно і на жарт