кириння
Кири́ння, -ня
с.
1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех.
2) Пачканье, маранье. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кириння — -я, с., заст. 1》 Безладна купа чогось. 2》 Забруднення. Великий тлумачний словник сучасної мови