кириння

кири́ння

-я, с., заст.

1》 Безладна купа чогось.

2》 Забруднення.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кириння — Кири́ння, -ня с. 1) Безпорядочно набросанная куча, груда. Желех. 2) Пачканье, маранье. Желех. Словник української мови Грінченка