1. Словник української мови Грінченка

клад

Клад, -ду

м. кладу дати. Поколотить, побить. Він старших не займав, бо вони йому доброго кладу дадуть. Радомысл.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клад — клад іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. клад — див. прочухан Словник синонімів Вусика
  3. клад — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що скарб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клад — КЛАД, у, ч., розм. Те саме, що скарб. Мир та лад – великий клад (прислів'я); Кожний розказував про своє перше життя в Січі і про клади, де, у якім місці їх батьки позакопували від орди та ніяк їх не найдуть (О. Словник української мови у 20 томах
  5. клад — КЛАД, у, ч., розм., рідко. Те саме, що скарб. Там, певне, є клад заритий (Мирний, І, 1954, 248). Словник української мови в 11 томах