кланці

Кла́нці, -ців

м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кланці — -ів, мн., зах. Ікла й зуби звірів. Великий тлумачний словник сучасної мови