кланці

кла́нці

-ів, мн., зах.

Ікла й зуби звірів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кланці — Кла́нці, -ців м. мн. Клыки звѣрей и зубы. Вх. Зн. 25. Словник української мови Грінченка