1. Словник української мови Грінченка

клектання

Клекта́ння, -ня

с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клектання — клекта́ння іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. клектання — -я, с., рідко. Те саме, що клекотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клектання — КЛЕКТА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що клекота́ння. В обагрених хмарах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. клектання — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Словник синонімів української мови
  5. клектання — КЛЕКТА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що клекота́ння. В обагрених хмарах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (Бажан, І, 1946, 139). Словник української мови в 11 томах