1. Орфографічний словник української мови

клектання

клекта́ння

іменник середнього роду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клектання — -я, с., рідко. Те саме, що клекотання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клектання — КЛЕКТА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що клекота́ння. В обагрених хмарах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  3. клектання — КЛЕ́КІТ (переривчасті звуки, що їх видають деякі великі птахи), КЛЕКОТА́ННЯ (КЛЕКОТІ́ННЯ), КЛЕКТ розм., КЛЕКТА́ННЯ розм. Летять орли, і клекіт їх лунає (М. Бажан); Чорногузи по стріхах.. одностайним клекотанням вітали ранішнє сонце (М. Словник синонімів української мови
  4. клектання — КЛЕКТА́ННЯ, я, с., рідко. Те саме, що клекота́ння. В обагрених хмарах, в димах над пожаром Клектання моторів, свистіння різке І звергнуте з жадібним ревом піке (Бажан, І, 1946, 139). Словник української мови в 11 томах
  5. клектання — Клекта́ння, -ня с. = клекіт 2. Орлине чути здалеку клектання. К. МБ. II. 134. Словник української мови Грінченка