клепонька

Клепка, -ки

ж. Клепка. Ой у полі озерце, там плавало відерце. Соснові клепки, а дубове денце. Чуб. V. 81. Торох відра об землю, аж клепки забряжчали. Рудч. Ск. II. 124. у його клепки не стає в голові. немає третьої кле́пки в голові. Онъ глуповатъ. У него голова не въ порядкѣ. Ном. № 6254. Чуб. І. 249. орати кле́пкою. Идти на перекоръ. Ном. № 3308. ум. клепонька, кле́почка. Соснові клепоньки, дубове денце. Грин. III. 242. Щоб твої обручі погоріли у печі, щоб твої клепочки розносили діточки. МУЕ. III. 159.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me