клептати

Клепта́ти и клептіти, -пчу, -чеш

гл. Много разъ одно и то-же говорить. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клептати — Клепта́ти: — говорити те саме, нарікати на щось [3] Словник з творів Івана Франка
  2. клептати — Кле́птати, перен. Клепати, довбати, морочити (голову). Нарід, котрому і так панросийскі аґенти при кождій нагоді не перестають клептати голову, що цар росийский є царем всіх Русинів (Б. Українська літературна мова на Буковині