1. Словник української мови Грінченка

кликання

Кликання, -ня

с. Зовъ, призывъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кликання — кли́кання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. кликання — -я, с. Дія за знач. кликати 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кликання — КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1–3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (І. Франко); Кузь не раз хвалився, що у сні чує, як блоха по соломі пролізе, але, видко, брехав, бо Грицуневого кликання зовсім не чув (В. Словник української мови у 20 томах
  4. кликання — Кли́кання, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кликання — КЛИ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кли́кати 1-3. На ніякі її кликання не відзивався [Владко], немовби був глухий (Фр., VI, 1951, 316). Словник української мови в 11 томах