клунище

Клунище, -ща

с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клунище — -а, с. Місце, де стоїть клуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клунище — КЛУ́НИЩЕ, а, с. Місце, де стоїть клуня. А на той час Антін гній із клунища возив (Ганна Барвінок). Словник української мови у 20 томах