1. Словник української мови у 20 томах

клунище

КЛУ́НИЩЕ, а, с.

Місце, де стоїть клуня.

А на той час Антін гній із клунища возив (Ганна Барвінок).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клунище — -а, с. Місце, де стоїть клуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клунище — Клунище, -ща с. Мѣсто, гдѣ стоитъ клуня. А на той час Антін гній із клунища возив. Г. Барв. 310. Словник української мови Грінченка