клус

Значення в інших словниках

1. клус — клус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. клус — -у, ч. 1》 Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись II). 2》 у знач. присл. клуса, клусом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. || розм. Бігом. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клус — У, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись. Так кінь переходить з клусу в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77); Я п'яний тугою твоєю, а потім клус алюр галоп тебе за власною межею спіткає. І тоді — потоп. (П-2:133). Словник поетичної мови Василя Стуса
4. клус — КЛУС, у, ч. 1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись² 1). Боримисл був аж мокрий, і те не належало скидати на швидкий клус (І. Словник української мови у 20 томах
5. клус — РИСЬ (швидкий алюр), КЛУС, ТРОП діал. Словник синонімів української мови
6. клус — Клус, -су; клу́сом ї́хати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. клус — КЛУС, у, ч. 1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись ( див. рись²). Сивко, легким клусом побіг стежкою (Галан, Гори.., 1956, 75). 2. у знач. присл. клу́са, клу́сом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. Коні біжать клуса (клусом) (Сл. Словник української мови в 11 томах