клус
КЛУС, у, ч.
1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись² 1).
Боримисл був аж мокрий, і те не належало скидати на швидкий клус (І. Білик);
Спинився [Дмитро Гуня] лише за Гострою Могилою, коли пролунав вибух, від якого задвигтіла земля, й кінь мимовільно збився з швидкого клусу (В. Чемерис);
Йшли повільною ступою, бо, як видно, добрячий клус був їм невідомий (Т. Воронович, пер. з тв. Ж. Верна).
2. у знач. присл. клу́са, клу́сом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю (див. рись² 1).
Коні біжать клуса (клусом) (Сл. Б. Грінченка);
Сивко .. легким клусом побіг стежкою (Я. Галан);
Хто учвал, а хто клусом поспішали жигіти [джигіти] з кіньми до табунного стану (З. Тулуб);
Схарапудився кінь і пішов клусом (Р. Іваничук);
// розм. Бігом.
Спочатку йшли юрбою, купно, потім малі рвонули клусом, за ними – бабця з матір'ю, вгамовуючи тих пострибунчиків (Василь Шевчук).
Значення в інших словниках
- клус — клус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- клус — -у, ч. 1》 Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись (див. рись II). 2》 у знач. присл. клуса, клусом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. || розм. Бігом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клус — У, ч. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись. Так кінь переходить з клусу в галоп. В перебіжні трави. (Т.1, кн.2:77); Я п'яний тугою твоєю, а потім клус алюр галоп тебе за власною межею спіткає. І тоді — потоп. (П-2:133). Словник поетичної мови Василя Стуса
- клус — РИСЬ (швидкий алюр), КЛУС, ТРОП діал. Словник синонімів української мови
- клус — Клус, -су; клу́сом ї́хати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- клус — КЛУС, у, ч. 1. Швидкий алюр, середній між галопом і кроком; рись ( див. рись²). Сивко, легким клусом побіг стежкою (Галан, Гори.., 1956, 75). 2. у знач. присл. клу́са, клу́сом. Середнім бігом між галопом і кроком; риссю. Коні біжать клуса (клусом) (Сл. Словник української мови в 11 томах
- клус — Клус, -са м. Рысь. Коні біжать клуса (клусом). Словник української мови Грінченка