клусувати
КЛУСУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. Бігти клусом, риссю (у 1, 2 знач.).
Із кораблів язичники спустились, Сідають хто на коней, хто на мулів, Клусують враз – такий наказ еміра (В. Пащенко, пер. з фр. епосу “Пісня про Роланда”).
2. кого. Примушувати (коня) бігти риссю.
Клусує коня (Сл. Б. Грінченка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клусувати — Клусува́ти, -су́ю, -єш гл. Гнать рысью. Клусує коня. Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка