кліщик
Кліщик, -ка
м. насѣк. Уховертка, Formicula. Вх. Пч. І. 6.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кліщик — клі́щик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- кліщик — -а, ч. Зменш. до кліщ. Павутинний кліщик. Суничний кліщик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліщик — КЛІ́ЩИК, а, ч. Зменш. до кліщ. За зниженої вологості повітря огірки пошкоджуються кліщиком, трипсом, попелицею (з навч. літ.); Здавалося, що всі оті намальовані кліщики та павучки зараз оживуть і повиповзають зі сторінок підручника (із журн. Словник української мови у 20 томах
- кліщик — КЛІ́ЩИК, а, ч. Зменш. до кліщ. Павутинний кліщик; Суничний кліщик. Словник української мови в 11 томах