1. Словник української мови Грінченка

кліщики

Кліщі, -щів

мн.

1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань. Ном.

2) Деревянный овалъ у хомута. Вас. 159. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає.

3) Клешни (у рака). ум. кліщики.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кліщики — клі́щики множинний іменник Орфографічний словник української мови
  2. кліщики — -ів, мн. Зменш. до кліщі 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кліщики — КЛІ́ЩИКИ, ів, мн. Зменш. до клі́щі 1. Молодший [гуцул] видобув із своєї невідступної дзьобні цирулицькі кліщики (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. кліщики — КЛІ́ЩИКИ, ів, мн. Зменш. до клі́щі 1, 3, 4. Молодший [гуцул] видобув із своєї невідступної дзьобні цирулицькі кліщики (Фр., IV, 1950, 498). Словник української мови в 11 томах