кліщики
КЛІ́ЩИКИ, ів, мн.
Зменш. до клі́щі 1.
Молодший [гуцул] видобув із своєї невідступної дзьобні цирулицькі кліщики (І. Франко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кліщики — клі́щики множинний іменник Орфографічний словник української мови
- кліщики — -ів, мн. Зменш. до кліщі 1), 3), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кліщики — КЛІ́ЩИКИ, ів, мн. Зменш. до клі́щі 1, 3, 4. Молодший [гуцул] видобув із своєї невідступної дзьобні цирулицькі кліщики (Фр., IV, 1950, 498). Словник української мови в 11 томах
- кліщики — Кліщі, -щів мн. 1) Щипцы, клещи. Коли не коваль, то й кліщів не погань. Ном. 2) Деревянный овалъ у хомута. Вас. 159. Там такий кінь, що колінцями кліщі достає. 3) Клешни (у рака). ум. кліщики. Словник української мови Грінченка